ЛЕГЕНЕВУ ГІПЕРТЕНЗІЮ ПІДКОРЕНО!

                            

ЛЕГЕНЕВУ ГІПЕРТЕНЗІЮ ПІДКОРЕНО!

                                       МАСШТАБ ПРОБЛЕМИ

   Адам ТОРБІЦЬКИ, професор, Голова відділення гемодинаміки Європейського Оздоровчого Центру Отвоцк

 

Легенева гіпертензія є одним із найрідкісніших і найнебезпечніших серцево- судинних захворювань — в Україні на сьогодні зареєстровано всього 85 таких хворих, але це надто приблизна статистика, адже, по-перше, правильний діа­гноз ставлять далеко не всім, по-друге — в нашій країні хворі з діагностованою артеріальною гіпертензією живуть не більше трьох років. Науковці всього світу, знаючи це, намагаються знайти вирішення даної проблеми.

       

 

Fig_1._Left_lower_subsegmental_ pulmonary_artery_with_occ

Fig._2._Echocardiography_of_ enlarged_right_atrium_and_ri

Fig._3._Angiography_of_narrowed_ left_lower_segmental_pul

Fig._4._Angiography_of_left_lower_ segmental_pulmonary_ar

«Золотий скальпель» — знана та надзвичайно престижна премія у галузі медицини. Цього року її отримала команда Кафедри легеневого кровообігу і тромбоемболії Медичного центру післядипломної освіти — CMKP Європейського Центру Здоров’я Отвоцьк на чолі з професором Адамом Торбіцьким за інноваційне хірургічне втручання на легеневих судинах, що допомагає контролювати легеневу гіпертензію. В інтервенційній лабораторії клініки, де розробляються нові методи діагностики і терапії в галузі малого кола кровообігу, кореспондент «ВЗ» зустрілася з керівником дослідної групи, щоб дізнатися про подробиці важливої інновації.

Історія та польський досвід

«Польща — третя країна світу, після Японії та Норвегії, якій вдалося впро­вадити інноваційний метод лікуван­ня: балонну ангіопластику для паці­єнтів з легеневою тромбоемболічною гіпертензією, — починає розповідь професор Торбіцьки. — Це найсклад­ніші пацієнти: їм уже неможливо до­помогти ані хірургічним, ані медика­ментозним шляхом. Раніше їхня доля була невтішною — ми не отримували очікуваного ефекту лікування через супутні захворювання, що роблять неможливим проведення важкої ба­гатогодинної операції з використан­ням штучного кровообігу та тимча­сової повної зупинки серця в глибокій гіпотермії. Єдиним шансом для таких хворих була трансплантація легень, а це також не завжди можливо.

Ми почали працювати над цією проблемою 20 років тому. До цього середня виживаність хворих на ле­геневу гіпертензію у Польщі не пере­вищувала 2,5 роки, а 30% помирало протягом першого року. Ми не могли відсторонено спостерігати, як люди йдуть із життя, адже хворих на ле­геневу гіпертензію у Польщі майже тисяча. Досвід лікарів нашого центру дозволив створити першу міждисци­плінарну інтервенційну команду в Польщі, яка охоплює три спеціаліза­ції: кардіологія, радіологія кровообігу і кардіохірургія легень. Це дало змогу забезпечити всеохоплюючу діагнос­тику, стратифікацію ризиків лікуван­ня (в тому числі інтервенційного) у хворих із тяжкою тромбоемболічною та артеріальною гіпертензією легень. Згодом наша команда стала членом Європейського співтовариства з леге­невої гіпертензії. Ми були першими у світі, хто описав зв’язок раптової смерті зі ступенем розширення ле­геневої артерії. Наше відділення та­кож є координатором впровадження європейських клінічних рекоменда­цій щодо гострої та хронічної тром­боемболічної гіпертензії легень, які були оголошені на Європейському конгресі з кардіології у Барселоні цьо­го року. У 2012 році створено Фонд, за кошти якого ми змогли опанувати нову методику — першою в Європі її запро­вадила клініка в Осло. Більш того, ба­лонна ангіопластика легеневих судин не потребувала майже жодного нового устаткування: достатньо було апарату­ри для коронарографії із невеликими модифікаціями.

Першу балонну ангіопластику ле­геневих судин ми робили у 2013 році у рамках пілотного проекту — наразі таких процедур зроблено більше со­рока. На першому етапі ми повинні впевнитися, що пацієнт не може бути пролікований методом легеневої ен­дартеректомії (експертом у цій галузі, з яким співпрацює лікарня Отвоцька, є професор Андрій Бідерман з Інституту кардіології в Аніні). Потім проводить­ся оцінка масштабу і послідовності балонної ангіопластики розширених артерій. Сама процедура балонної ан­гіопластики легеневих судин поетапна, — розповідає нюанси пан Торбіцьки. — Наприклад, ця 43-річна пацієнтка потрапила до нас із діагностованою два роки тому хронічною тромбоемболією, легеневою гіпертензію та тром­бом у легеневій артерії, виявленим за допомогою комп’ютерної томографії (демонструє знімки — авт.). Тут ми бачимо прекапілярну форму легене­вої гіпертензії, яка характеризується підвищенням тиску, а отже, й опору в дрібних артеріальних судинах системи легеневого стовбура до 56 мм рт. ст. Спочатку хвору направили до кардіо­хірурга, що не спеціалізувався на леге­невій ендартеректомії. Тому було роз­почато лікування силденафілом (не за прямим призначенням) протягом одно­го року — на жаль, без поліпшення. До нашої клініки жінка звернулася в липні 2013 року з симптомами відмови серця класу III NYHA. Ехокардіографія пока­зала прогресування відмови правого шлуночка. Селективна артеріографія легень підтвердила дистальну локалі­зацію тромбів в сегментарних артері­ях лівої нижньої частки. На першому етапі ми виконали балонну ангіоплас­тику легень (ВРА) двох сегментарних артерій — результати ангіогргафії ста­ли кращими. Через три місяці провели другий етап — балонну ангіопластику ще двох сегментарних артерій. Жод­них ускладнень не було. Зниження ле­геневого судинного опору є ключовим чинником, що визначає прогноз у хво­рих на хронічну легеневу гіпертензію. Після другої процедури тиск у дрібних легеневих судинах знизився до 33 мм рт. ст. Отже лише після двох етапів ми вже спостерігаємо клінічні зміни в бік одужання. Мені здається це дуже перспективним...

Процедура не складна, але потре­бує спеціального навчання, адже ми маємо справу не з центральними легеневими судинами, а з дрібними дистальними, які розташовуються у легеневій паренхімі. Це дуже крихкі артерії, тому надзвичайно важливо вміло працювати з ними, адже існує ризик кровотечі через ушкодження під час операції. Тривалість однієї процедури приблизно три години. По­тім ще 48 годин хворі знаходяться у відділенні інтенсивної терапії, під ре­тельним наглядом. Зробивши більше сорока втручань, ми вже маємо певні напрацювання і можемо ділитися до­свідом. Плануємо невдовзі збільшити кількість процедур до трьох за день. І це реально, адже балонна ангіоплас­тика легеневих судин не має навіть вікових обмежень».

Результати і перспективи

Попередні результати балонної ангіопластики легеневих артерій, викона­них у Польщі, продемонстровані на Європейському Конгресі в Барселоні у серпні 2014 року, а згодом і на з’їзді Польського Товариства кардіологів у Познані. «Результати приголомшли­ві! — пишається професор. — Завдя­ки малоінвазивному втручанню, яке не вимагає ані розрізу груднини, ані штучного кровообігу чи шунтуван­ня, пацієнти, яким загрожувала дуже швидка смерть, не тільки житимуть, а й повернуться до звичного способу життя майже без обмежень.

Один із важких хворих, якого ми прооперували рік тому, вислав нам не­щодавно карту своєї подорожі на одну з вершин величних Татр. Це була мрія його життя, але через важку хворобу він уже втратив будь-яку надію на її реалізацію. Ще рік тому цей чоловік був прикутим до ліжка і помирав, а сьогодні підкорює гірські вершини. Це надихає нас вдосконалювати ме­тод і напрацьовувати результати. На­разі йде мова про те, щоб ліцензува­ти цей метод лікування і впровадити його на державному рівні для всіх, хто потребує такої допомоги. Ми по­дали документацію до Міністерства охорони здоров’я Польщі і чекаємо результатів. Потрібно прорахувати, скільки коштуватиме таке лікування для одного хворого: наразі всі втру­чання ми робимо за рахунок коштів пілотного проекту. На відповідь нашо­го міністерства ми чекаємо вже цього місяця...

До речі, нещодавно до нас приїжджали колеги з Інституту кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска, цікави­лися цією методикою. Маю надію, що й українські лікарі невдовзі зможуть впровадити дану методику».